Hard Diffraction and Unitarity

A short survey of the role of unitarity for hard diffractive cross-sections is givenComment: 4 pages, LaTeX, no figures, Talk at the International Workshop " Diffraction 2000" (Cetraro, Italy, 2-7 September 2000

Раритетні дендроекзоти відділу Pinophyta у Державному дендрологічному парку “Тростянець” НАН України

The results of specific composition, geographical origin and viability of rarity plants of Pinophyta included in the world red lists and Red book of Ukraine, in the conditions of dendropark Trostjanets are shown. Based on the metho dology of integral outphytosozological evaluation, species of rarity dendroecsotic plants were given the phytosozological descriptions. 56 species of rarity dendrosozoecsotic plants of Pinophyta in 2008 are grown on territory of dendropark. The majority (76.8 %) of this species have natural habitats in the floristic areas of the Boreal subkingdom, 41.1 % of the rarity species originate from Circumboreal floristic area. The investigated species substantially differentiated after the level of geographical distribution: 45 species have limited natural habitats related to one or two floristic areas, many of them are endemic or subendemic species, 11 species have geographical amplitude and originated from three and more floristic areas. The rarity dendroecsotic plants of the park belong to three outphytosozological classes (III–V), their outphytosozological index – from 9 to 22. Picea maximowiczii Regel ex Mast., Cryptomeria japonica (Thunb. ex L.f.) D. Don and Picea alcoquiana (Veitch ex Lindl.) Carrière have maximal values, Thuja occidentalis L, T. plicata Donn ex D. Don, Pinus nigra J.F.Arnold, Picea glauca (Moench) Voss and others species, that have the greatest regional representativeness, – minimal values.Наведено результати дослідження видового складу, географічного походження та життєздатності представників відділу Pinophyta, занесених до світових червоних списків та “Червоної книги України”, в умовах дендропарку “Тростянець” НАН України. Для фітосозологічної характеристики раритетних дендроекзотів використовували методику інтегральної аутфітосозологічної оцінки. Установлено, що на території дендропарку станом на 2008 р. зростали 56 видів раритетних дендросозоекзотів відділу Pinophyta. Більшість (76,8 %) цих видів мають природні ареали у флористичних областях Бореального підцарства, 41,1 % раритетних видів походять із Циркумбореальної флористичної області. Досліджувані види значно відрізняються за рівнем географічного поширення: 45 видів мають обмежені природні ареали, приурочені до однієї або двох флористичних областей, значна частина з них є ендемічними або субенд емічними видами, 11 видів – широкі ареали, які охоплюють три флористичні області та більше. Раритетні дендроекзоти парку належать до трьох аутфітосозологічних класів (ІІІ–V), а їх аутфітосозологічний індекс становить від 9 до 22. Максимальні значення мають Picea maximowiczii Regel ex Mast., Cryptomeria japonica (Thunb. ex L. f.) D.Don та Picea alcoquiana (Veitch ex Lindl.) Carrière, мінімальні – Thuja occidentalis L., T. plicata Donn ex D.Don, Pinus nigra J.F. Arnold, Picea glauca (Moench) Voss та інші види з високою регіональною репрезентативністю

Участь інтродукованих і місцевих видів у декоративному оформленні галявин у різні періоди існування Тростянецького парку

It is shown a comparative analysis over of orientation of changes, that take place in the course of time in the species composition and number of arboreal plants of introduced and aborigine species that design park clearings.Наведено результати порівняльного аналізу напряму змін, які відбуваються у видовому складі та чисельності деревних рослин інтродукованих і аборигенних видів, котрі використано для оформлення паркових галявин

Залежність строків початку цвітіння деревних рослин від змін кліматичних умов на Чернігівщині

Objective – to reveal the direction of the shift in the timing of the beginning of flowering of tree species in the conditions of the dendropark under the influence of changes in climatic conditions in the period 2008–2017 vs 1960–1969 as well as to conduct a comparative analysis of different methods of selecting of temperature indexes during recalculating of positive temperatures into effective ones and to determine the effect of individual winterspring months on the phenodata of the onset of the flowering of the species. Material and methods. The subject of the researches – three groups of species of woody plants that differ in terms of flowering: with the beginning of flowering in March–April, May and June. To characterize the thermal regime of the periods studied were used the air temperature parameters of Prilukskoy meteorological station. Data processing was carried out using the computer program “Excel”. Observation of the phenological phases of development of woody plants in the period 2008–2017 were conducted as per method of L.S. Plotnikova (1972). The statistical data processing of these phenological observations was carried out according to the method of G.N. Zaitsev (1981) in the modification of V.I. Ivlev (2014). Results. The conducted researches established that over the past 10 years in Chernigov region the annual air temperature has changed towards warming: the average annual air temperature increased by 1.8 °C, in winter – by 2.7 °C, in spring – by 2.4 °C, in summer – by 1, 6 °C, in autumn – by 0.7 °C. The greatest warming was observed in March – by 3.9 °C. The increasing in air temperature leads to the movement of the beginning of flowering in the direction of acceleration, which in the dendropark conditions varies within 2–15 days. The optimal option for recalculation of positive temperatures into effective ones is the formation of the sum of effective temperatures by a smooth mathematical function. A close inverse correlation was found between the sums of the effective temperatures in some months and their combinations and the phenodata of the beginning of the flowering of tree species. Conclusions. An analysis of the results shows that the formation of the sum of the effective temperatures necessary for the blooming of the species occurs from the beginning of the year. The greatest influence is manifested in the month preceding the month of flowering of the species.Мета – виявити напрям зміщення строків початку цвітіння деревних видів в умовах дендропарку “Тростянець” НАН України під впливом змін кліматичних умов у 2008–2017рр. порівняно із 1960–1969рр.; провести порівняльний аналіз способів розрахунку суми ефективних температур та визначити вплив кліматичних умов окремих зимово-весняних місяців на дати початку цвітіння видів. Матеріал та методи. Об’єкт досліджень – три групи видів деревних рослин: з початком цвітіння у березні – квітні, травні та червні. Для аналізу теплового режиму досліджуваних періодів використано дані Прилукської метеорологічної станції. Дані обробляли за допомогою комп’ютерної програми Excel. Спостереження за фенологічними фазами розвитку деревних рослин у 2008–2017рр. проведено за методикою Л.С. Плотнікової (1972). Статистичну обробку даних фенологічних спостережень здійснено за методикою Г.М. Зайцева (1981) у модифікації В.І. Івлєва (2014). Результати. Установлено, що за останні 10 років на Чернігівщині відбулися зміни річної температури повітря в бік потепління: середньорічна температура повітря підвищилась на 1,8 °С, взимку – на 2,7 °С, навесні – на 2,4 °С, влітку – на 1,6 °С і восени – на 0,7 °С. Найбільше потепління характерне для березня — на 3,9 °С. Підвищення температури повітря призвело до більш раннього початку цвітіння (в умовах дендропарку – на 2–15 діб порівняно з 1960–1969 рр.). Оптимальним способом розрахунку суми ефективних температур є плавна математична функція. Виявлено тісний обернено пропорційний кореляційний зв’язок між сумами ефективних температур в окремі місяці та їх сполученнями і датами початку цвітіння деревних видів. Висновки. Формування суми ефективних температур, необхідних для початку цвітіння виду, відбувається з початку року. Найбільший вплив чинить місяць, який безпосередньо передує місяцю цвітіння виду

Поширення самовідновлювальних деревних інтродуцентів на території дендропарку “Тростянець”

The results of study of features and degree of distribution on territory of dendrology park Trostjanets for self-regenerative arboreal introducents are presented. It is chosen the three category on the degree of distribution. By the most numerous group is the category of not widespread introducents – 70.4 %, the category of middle-spread species is 18.5%, the most widespread – 11.1%. In terms of quantity in all categories the spontaneously widespread species are predominated. Among that most active are Parthenocіssus quіnquefolіa (L.) Planch., Robіnіa pseudoacacіa L., Aesculus hyppocastanum L., Acer pseudoplatanus L. and Thuja occіdentalіs L. Outside of Dendropark Acer negundo L. and Parthenocіssus quіnquefolіa spontaneously are spread.Наведено результати вивчення особливостей та ступеня поширення на території дендрологічного парку “Тростянець” самовідновлювальних деревних інтродуцентів. За ступенем поширення виділено три категорії: найчисленнішою групою є категорія малопоширених інтродуцентів – 70,4%, частка середньопоширених видів становить 18,5%, найпоширеніших – 11,1%. Кількісно в усіх категоріях переважають види, які спонтанно поширюються, серед них найактивнішими є Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Robinia pseudoacacia L., Aesculus hyppocastanum L., Acer pseudoplatanus L. і Thuja occidentalis L. За межами дендропарку спонтанно поширюються Acer negundo L. та Parthenocissus quinquefolia

Підсумки інтродукції деревних декоративних рослин у приозерно-балковий ландшафтний район дендропарку “Тростянець”

The dynamics of strange arboreal plants in lakeside-gully area of dendropark Trostjanets is investigated. It is presented a numerical score of their viability on the genesic development indexes, winter resistance and drought-resistingness. The estimation of success of introduction of 140 species and cultivars of arboreal plants in lakeside-gully area of denropark is given.Досліджено динаміку видового складу та чисельності інтродукованих деревних рослин у приозерно-балковому районі дендропарку “Тростянець”. Оцінено успішність інтродукції 140 видів і культиварів деревних рослин за показниками генеративного розвитку, зимостійкості та посухостійкості

Композиційна структура деревних угруповань у рівнинно-пейзажному районі Тростянецького парку

The results of researches of basic progress trends and orientation of changes of composition structure of decorative groups of flatly-landscape part of Dendropark Trostjanets in the period from 1949 to 2007 are presented.Наведено результати досліджень основних тенденцій розвитку та спрямованості змін композиційної структури декоративних груп у рівнинно-пейзажному районі дендропарку “Тростянець” у період з 1949 до 2007 р

Монументальна галявина державного дендрологічного парку “Тростянець” НАН України: особливості формування, тенденції змін композиційної структури, сучасний стан

Objective – to set changes in the composition structure of the Monumental glade of state dendropark Trostjanets of the NAS of Ukraine for the last 60 and to give the estimation of her modern state. Material and methods. An object of researches – landscape elements of the Monumental glade (decorative arboreal groups, copsy, single trees, edge of a forest). The changes of composition structure of the Monumental glade determined by comparison of the data driven to the publications of I.N. Gegelskiy (1958) and I.A. Kosarevskiy (1964) with the data got by us in 2017–2018. Determined change in quality and quantitative floristic composition of decorative registration of glade and her bordering, in configuration of both separate decorative groups and open-space and glade on the whole, in the system of prospects and road-net. For this purpose in 2017–2018 taking of inventory of planting of glade is conducted, measurements of separate decorative groups and lateral branches are produced. Results. For the last many trees fell out 60, that resulted in the noticeable rarity of both base-line arrays and decorative groups or to their complete destruction and to the changes in configuration and sizes of glade. The system of prospects of glade was formed by the division of her spacious territory and different geometrical form copsy by arboreal groups and separate trees on more shallow areas. The landscape of glade are organically tied up with arboreal groups and arrays that is located outside a glade and, bordering her, also participate in the construction of prospects. Certain changes happened in the system of prospects of the Monumental glade: the area of free space increased notedly; a glade became more transparent and exposed, that increased the exit of many prospects after her. Conclusions. Both the analysis of dynamics of specific composition of the landscape planting tetifies, in time in him there are substantial changes both on natural reason (age-old aspects, interspecific competition, individual features of plants etc.) and because of anthropogenic influence. Principal reason of noticeable of the exotic trees used for decorative registration of the Monumental glade is an achievement by them the age-related border in the conditions of dendrology park. For maintenance of high-decorativeness of planting realization of the permanent monitoring of their state and change of orientation of transformation changes are needed toward a improvement. To that end it is necessary constantly to conduct the certain complex of optimization measures. Renewal of decorative groups of glade is impossible without moving away of local kinds that took the place of exotic plants. Realization of deckhouses of care limits now.Мета – встановити зміни композиційної структури Монументальної галявини державного дендрологічного парку “Тростянець” НАН України за останні 60 років, оцінити її сучасний стан. Матеріал та методи. Об’єкт досліджень – пейзажні елементи Монументальної галявини (великі та малі декоративні деревні групи, куртини, поодинокі дерева, узлісся). Зміни композиційної структури Монументальної галявини визначали шляхом зіставлення даних, наведених у публікаціях І.Н. Гегельського (1958) і І.А. Косаревського (1964), із результатами, одержаними нами у 2017–2018 рр. Визначали зміни в якісному та кількісному флористичному скла ді декоративного оформлення галявини та її облямуванні, в конфігурації як окремих декоративних груп і відкритих просторів, так і галявини в цілому, в системі перспектив та дорожній мережі. Для цього у 2017–2018 рр. проведено інвентаризацію насаджень галявини з поштучним обліком деревних рослин кожного виду та обміром діаметра стовбура на висоті 1,3 м над рівнем ґрунту, окремих декоративних груп та бічних відгалужень галявини. Результати. Протягом 60 років випало багато дерев, що призвело до помітного розрідження як фонових масивів, так і декоративних груп, або до повного їх руйнування. Внаслідок таких перетворень відбулися зміни в конфігурації та розмірах галявини. Система перспектив на Монументальній галявині була сформована шляхом поділу її території куртинами, деревними групами різної геометричної форми та окремими деревами на дрібніші ділянки. Пейзажі галявини органічно пов’язані з деревними групами та масивами, розташованими за межами галявини, які, оточуючи її, також утворюють перспективи. Відбулися зміни в системі перспектив Монументальної галявини: помітно збільшилася площа вільного простору; галявина стала прозорішою і розкритою, що збільшило вихід багатьох перспектив за її межі. Висновки. Як свідчить аналіз динаміки видового складу ландшафтних насаджень, з часом він зазнає істотних змін як з природних причин (вікові аспекти, міжвидова конкуренція, індивідуальні особливості рослин тощо), так і внаслідок антропогенного впливу. Основною причиною істотного відпаду екзотичних дерев, використаних для декоративного оформлення Монументальної галявини, є досягнення ними вікової межі в умовах дендрологічного парку. Для підтримання високої декоративності насаджень потрібно проводити постійний моніторинг їх стану і змінити напрям трансформаційних змін у бік поліпшення. Для цього необхідно постійно здійснювати певний комплекс оптимізаційних заходів. Відновлення декоративних груп галявини неможливе без видалення місцевих видів дерев, які зайняли місце екзотичних видів. Проведення рубок догляду нині обмежене

Тенденції змін у структурі ландшафтних композицій дендропарку “Тростянець” НАН України

Objective – to investigate main trends of development and direction of changes in the structure of landscape compositions of Dendropark Trostjanets during 2005–2015. Material and methods. 230 landscape compositions were the objects of this investigation. They were represented by mixed (coniferous with desidous plants) and monotypical (single species) ornamental groups. The structural changes of compositions were determined comparing the number of taxa and plants (individuals) and their decorative characteristics in 2005 and 2015. Results. The changes in the composition structure are divided into three categories: dynamic, which occur as a result of the process of growth and development of plants without changes in the composition of the species; transformation changes – partial changes in the taxonomic composition, that can be resulted in a transformation of one composite type into another one; degradation changes – a complete change of the primary taxonomic composition. It was found that the vast majority of the studied compositions were underwent a different degree of transformational changes. The smallest number of compositions is subject to degradation changes, which make the primary taxonomic composition has completely changed. The intermediate place is occupied by compositions that did not lose the primary species composition during the studied period and met with only dynamic changes. Conclusion. The analysis of changes in the composition structure makes it possible to identify the decorative groups that require of priority intervention for their optimization and systematic implementation of measures focused on improving of the decorative appearance of park compositions.Мета роботи – дослідити основні тенденції розвитку та напрями змін у структурі ландшафтних композицій дендропарку “Тростянець” НАН України у 2005–2015 рр. Матеріал та методи. Об’єктом дослідження були 230 ландшафтних композицій, представлені як змішаними (хвойними та листяними), так і монотипними (одновидовими) декоративними групами. Напрями змін структури композиції визначали, порівнюючи кількість таксонів і рослин та їх декоративні характеристики у 2005 та 2015 рр. Результати. Зміни композиційної структури розподілено на три категорії: динамічні, які відбуваються внаслідок процесу росту і розвитку рослин без змін у видовому складі композиції, трансформаційні – часткові зміни таксономічного складу, внаслідок яких може відбуватися перетворення одного композиційного типу на інший та деградаційні – повна зміна первинного таксономічного складу. Встановлено, що більшість досліджених композицій зазнали трансформаційних змін різного ступеня. Найменше композицій зазнали деградаційних змін, унаслідок яких повністю змінився первинний таксономічний склад. Проміжне місце посідають композиції, які не втратили протягом досліджуваного періоду первинний видовий склад і зазнали лише динамічних змін. Висновок. Аналіз змін композиційної структури дає змогу виявить декоративні групи, які потребують невідкладної оптимізації та здійснення планових заходів, спрямованих на поліпшення декоративного вигляду паркових композицій

Підсумки інтродукції деревних декоративних рослин у рівнинно-пейзажний район дендропарку “Тростянець”

The dynamics of strange arboreal plants in flatlylandscape area of dendropark Trostjanets is investigated. It is presented a numerical score of their viability on the growth indexes, genesic development, winter resistance and drought-resistingness. The estimation of success of introduction of 185 species and cultivars of arboreal plants in flatly-landscape area of denropark is given.Досліджено динаміку видового складу та чисельності інтродукованих деревних рослин у рівнинно-ландшафтному районі дендропарку “Тростянець”. Оцінено їхню життєздатність за показниками росту, генеративного розвитку, зимостійкості та посухостійкості, а також успішність інтродукції 185 видів і культиварів деревних рослин у рівнинно-ландшафтний район дендропарку